Я ...
що ... з ...
у... і ... до ... ре!
Жорстокі є на світі люди.
____________________________________________
-Алло!
-Слухаю!
-Ви не матимете вільного часу сьогодні?
-Ні, я поїду провідувати дядька. А хто це?
-... ... ... ...
____________________________________________
Ну, що? Поїхали?
ні, не думай, мені не вперше.
О! які люди! А де ж твій барабан?
Ай, яка неорганізованість! Жартую.
Ох, не вмієте ви швидко думати...
А хтось напевне вмів.
____________________________________________
Шарфом голову не вкриєш,
а тільки шию.
І тоді неперевершені звуки
вдуває вітер у твою душу.
А потім нещасне "а ти просто".
І потім ще дрібнички.
Майже як Вергілій у Данте.
____________________________________________
Ага. Ні. Звичайно. Добре.
Ще не знаю. Не знаю.
Ну що ти. Ого.
Наступаємо. На своє горло.
Спеціально. І просто так водночас.
____________________________________________
Звичайні люди, вліво і інші.
Нікого не виділю.
____________________________________________
За інших не думають,
і за себе не пускають.
Смішно?
І жвавий культурний впевнений
тембр прозвучав.
____________________________________________
І звідки би ти дізнався,
гувернант дітей індійців ХVI ст. ,
що тебе чекає?
Напевне ти був ще і вбивцею тих же дітей!...
і, певне, музику любив... а жінок ненавидів.
От як воно буває!!
____________________________________________
Ручка дряпалко!
Вибач.
Добра проклятого важче знайти.
____________________________________________
Єдиний невинний згусточок,
такий як жовтогаряча спіраль зблідніла.
роки свідомі вкрали...,
А крила пришили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188882
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: MsAnark