Вириваючи клапті досвітків,
Затикаючи ними рота,
Не кричу, а чекаю дотиків
Знову, до найвищої ноти.
Замурую всі вікна і двері,
Я так хочу, я твердь,
А потім поставлю на зеро-
Джекпот або смерть.
Я існую у іншому часі,
Я замкнена в твій простір,
І на волю тепер мені зась
Не кричу, не боюсь монстрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188545
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Лана Сянська