Син гречанки та донського козака
У гімнастику закоханий до безтями
Став Людиною-легендою за життя
Взірцем мужності, волі та звитяги.
Добровольцем пішов на війну
В артилерії достойно служив
Та викохував мрію одну –
Підкорити спортивний Олімп!
Бій, поранення, морок, полон,
Пекло концтаборів, чорний жах.
Перемога, весна, ешелон –
Лячно ж як повертатись назад...
Не пізнала синочка мати –
На порозі стояв старий,
Шрам дитячий старця-солдата
Підказав – це ж рідненький син!
Тренування, відродження, віра
Перемоги стрімкі, дивовижні –
Чемпіон світових турнірів
На планеті йому нема рівних!
Чемпіон Олімпійських ігор –
Абсолютний, двократний – Віктор!
Перемога – характеру сутність,
Феномен – його працелюбність.
Викладач видатний і тренер,
І засновник Львівської школи
Ідеал для гімнастів «зелених»
Він взірець сталевої волі!
Надзвичайно скромний та добрий,
Щиросердний та справедливий
Все життя своє віддав спорту –
Життєлюбством талановитий!
Зупинив серце привид-вихор
Всевипалюючої війни...
А він птахом злетів у вирій
Неосяжної височини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188232
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2010
автор: Kulagina