Геополітика панує в світі цім -
Закуті в лати панцерні держави
Взялись ділити знову рідний дім
І нас із вами згоди не спитали.
Вони самі рішають і велять,
Що нам віддати: чи уран, чи море,
І навіть більше, бо у сні, як сплять,
Беруть в аренду уже Кримські гори.
Рішають все лиш помахом руки,
І надавивши відповідно сильно,-
Розірвуть Україну на шматки,
Якщо і в цей раз будем ми не пильні!
Бо хто ми є? Окраїна якась,
Окраїна чиїхсь імперських планів,
А ще й земля багата нам далась
В дарунок Богом, як на зло тиранам.
От і гребуть як можуть поскоріш
І хочуть зовсім з карти світу стерти,
Над самостійністю занесли згубний ніж,
Її прихильників внесли до списку смерті.
Та забулИ =панцерники=, що ми
Є діти непокірного козацтва,
Що в генах в нас прадідівські чуби
І вільний дух, несхильний до кріпацтва!
Забули, що ми зняли кандали,
І що державу Україна звати,
А ми не малороси, не хохли -
А козаки й до зброї не звикати!
Забули, що по заробках в світах
Нас пять мільйонів є здорових й дужих
І що коли дістануть нас, аж страх -
То замість =кампів= купимо оружжя.
Чи є ще армія могутніша і де,
Назвіть, будь-ласка, і в яких країнах!
Слова тож вибирайте, як п*єте,
Ми не окраїна, ми - Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188177
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2010
автор: Борода