Суєтність нашого буття,
То все вторинне почуття.
Первинне - маємо любов,
Що так бентежить нашу кров.
Й за для неї ми готові
Віддати все на знак любові,
Яка є помислом життя,
Твірцем душевного сум'яття.
І нас не спинить каяття,
І розпачу душі чуття.
Якщо єднає нас кохання
Палке, до самозабуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2010
автор: tatapoli