коли осінь кінчиком носа
по якосму стікає сльоза
запряже скрипучого воза
я для тебе зроблюся чужа
і не винні тут стовпчики ртуті
і слова хоч банальні та щирі
що від тебе чекати по-суті?
між тобою і мною не метри, а милі
коли сонце почне прокидатись о сьомій
а на мовчання розцвіте алергія
я тобі простягну мізинчик - осьо мій
а ти свій простягнеш, але це тільки мрія...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187880
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2010
автор: Наталка Тактреба