Чому минуле йде за мною в слід
І ні на мить не відпускає?
А подих втрати, як холодний лід -
Спасіння й виходу немає.
І, як колись, у другий день зими
Останній раз моя матуся,
Усмішку подарує знов мені...
І я заплакана проснуся.
Бо вітер пам"яті гортає знов
Мого життя пожовклу книгу.
Мої печалі, ніжність і любов
Розтоплять болю темну кригу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187748
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2010
автор: Радченко