Ти не дивись так, я більше не плачу,
Це просто стікають краплини дощу.
Ти не запитаєш, а я не пробачу,
Уже стрімголов під вербу не лечу.
Не думай, що я так навмисне стараюсь,
Мій друже, не варто втішатися так.
Тобі я у квітах весняних ввижаюсь,
В кульбабах, нарцисах, й пахучих бузках.
Можливо, колись щось в зіницях побачу,
Душею кривити не стану собі.
Ти не дивись так, я більше не плачу,
Я тільки всміхатися можу тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187669
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: Halyna