*

Я  боюсь  лягати  спати,
Хоч  сон  то  засіб  від  недуг.
Напівосвітлена  кімната
Тимчасово  вірний  друг.

Забита  болем  попільничка,
То,  здавалося,  пусте.
Бо  єдина  згубна  звичка  -  
Те,  що  згадую  Тебе.

Стіни  кольору  безодні,
Лампа  кольору  тепла.
Вчора,  завтра  і  сьогодні
Я  укотре  напилась.

Я  тебе  чекаю  досі
І  шукаю  між  людей.
Де  тебе,  рідненький,  носить?
І  коли  ж  ти  вже  прийдеш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187597
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: Юлька_Гриценко