Вона завжди
Так впевнена в собі
Вона іскра від котрої
займається багаття
Вона парить
ледве торкаючись землі
й потім на мить
пірнає у власне щастя
У її посмішці
всі знов знаходять радість
у чужих посмішках
вона знайшла для себе втіху
Та все ж й вона
мріє про те, щоби не втіхли
ті слова
й лунали навіки
"Якщо моє серце - це дім,
то ти була би вдома
Якщо мої очі в пітьмі
то ти - усе навколо.
Я вмить загублюся без компасу,
і якщо це моє серце
ти - північ
ти - північ"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187034
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2010
автор: calamita