Дует байдужості із горем
Мене хапає за живе.
Немов кораблик тихим морем
Моїм обличчям туш пливе.
Дует омріяних ілюзій,
Ховає сонце у пітьму.
Не вороги ми і не друзі,
Гірку реальність я прийму.
Дует розніжених фантазій
Іще рясніє де-не-де.
Ми не окремо і не разом,
Ступаєм гордо в новий день.
Дуети зустрічей, розлучень,
Надій, залежностей, страхів
Мою свідомість довго мучать.
Навіщо ж ти мене зустрів?
29.04.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186897
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Юлька_Гриценко