Я голим тілом пильно притулюсь
До простору холодного повітря.
Я не прокинусь більше,не засну,
Я просто помираю тихо.
Ось так мене знайдуть на самоті,
З омнілим тілом, гарним та безформним.
На жаль,я не померла у житті,
Я просто десь живу,але не зовні.
Можливо ,на могилі мертвих мрій
Похована я буду із думками.
Напевне, мій оазис затупів,
Бо я не бачила краси роками.
Колись, ти прийдеш сам до моїх снів,
Можливо,я тебе впізнаю.
Та саме ти, хоча і не хотів,
Подариш квіти не в останнє.
Адріана К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186866
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Adriana K.