Пардон, якщо я чимось Вас образила, -
Іронія моя – лишень слова.
Далекими, нечутними підказками
Смикне тонка, як ниточка, брова.
Ви, мабуть, не були, як ми, вульгарними,
І може, й не стрічались із життям,
Та, знаєте, не мріями захмарними,
Любовними, жилось порожнім нам.
Оманливі здавались Ваші любощі,
Межею двох світів був той обман,
Мелодії грайливих наших грубощів,
Арбітри наче свіжих в серці ран.
Ядром Ви стали дивної ілюзії,
Крильми, що ми Вам швидко обітнем.
І тільки припорошені контузії, -
Відтінки, намальовані вогнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186853
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Halyna