Нас було четверо. Четверо напівбожевільних невдах. Четвер – заповітний день. По краплі «De Kuper» чи «Molinary». Слайси відключені. Напівшепотом про основне.
Нас четверо: Римка, Ліля, Таня і я( Катя якби хто питав).
Римка з нас найматьоріша. Точніше найбільша пофігістка. Втомлена надмірною увагою татка-фабриканта і його чимраз молодшими коханками. Післала Литву-батьківщину у дупу і повернулася в Україну-батьківщину, де ще три роки тому жила мам. Матуся померла від раку лімфи, залишивши двокімнатну і море проблем. Матуся любила чоловіків і шик, але все ж таки рідна, отже закриваємо тему. Римка періодично відвідує все можливі гуртки(крій та шиття,сальса, масаж, бісероплетіння, мовні курси, клуб парашутистів… далі просто міфові радіо гуртки, клуб юних хіміків, аквадизайн) і жодного з них звісно ж не закінчила.
Єдиний її диплом – посвідчення водія. 300 у.о. і маєш(якби хто питав). Єдиний її досвід – гроші закінчуються швидко. Але як фігура досить самостійна, від батьківських грошей відмовилась, натомість із радістю прийняла «подаруночок» - приміщення у центрі міста, за оренду якого отримувала щомісяця близько 3000 євро – це вже як «чемна доня» звісно ж, нічого не подумайте!
Римка говорить ламаною українською або плутаною російською, чим усіх веселить. Але хлопці з розуму сходять від її прибалтійського акценту( а можливо від глибоких вирізів і довгих ніжох). Але вона то все на право і на ліво, бо «Хлопці – собацюри невдячні. Виляють хвостом поки ти годуєш. А як пригріє ше хтось то ясен пень ю а велкам!». Римка не любить рокерів, але любить Курта( «бо він мертвий!!!»),не терпить матюків, не вживає таблеток і не цілується у перший вечір знайомства( тільки після 24:00. Отаке.
Об’єкт під номером два – Таня. Мила, спокійна дівчинка з довгим волоссям і бірюзовими айсами. Ніжний і тихий голос,підкреслено коректні звертання. Проте не без запар – ясна річ. Таня має маніфест і вирок – «Я груба» - говорить зі слізьми на очах. Трохи є, але ж файна вбіса! Просто не в маму пішла( татечко Анатолій відзначився схожістю з бегемотиком і не відзначився ростом). Раз на місяць наша дівчинка (до речі, наймолодша серед нас) оголошує боротьбу з цилюлітом. Минулого року це мало не коштувало їй життя. В один вечір мала прийняла таблетки для схуднення, зверху фігню для «очищення організму», потім ліки від зобу і в решті снодійне( 2 шт.), бо «дуже кортіло ригати». Так от, о 10 ранку наступного дня я сиділа під реанімацією, матюкаючи всі засоби для стрункості і молячи Бога зберегти це маленьке – ще геть дурнувате життя. Меседжі ішли в різних напрямках. Так що Бозя не образився і дівчинка Тетянка залишилася в цьому грішному світі, проте з виразкою.
Ліля – геть інша тема. Ніхто і ніяк не второпає, що робить ця мишка серед таких відмочок. Ходило собі створіння в бібліотеку щодня і щонеділі на ранішню, а тут на маєш тобі: розмово про фатуми і психодиліку, 40 оборотів(мама: «фу, слава Богу, почулося 40 абортів…»), «ACDC”, “Led Zepplin”, кальяни і Карпати не рідше разу на сезон. Ліля читає Шопенгауера. Я знаю її 5 років і всі п'ять вона читає Шопенгауера. Може на пам»ять вчить і не признається?! Цитує іноді грецьких філософів. А в дорозі слухає аудіокниги французькою. «кум тель а вів син таля пас» - от все, що сказано нам нібито французькою, хоча маю підозру: все вона зараза знає.
Ну і я. нереалізований юрист, невдалий комерсант і врешті решт шустрий агент з продажу нерухомості. Живу з папугою – він феноменально дублює моє мовчання та фразу з реклами «Імідж ніщо!». Любить серіал «Секс і місто», можливо тому, що після нього я годую його яблуками. У мене нема родичів, тому кожного літа я тарабаню клітку з Вітольдом у село – на фазенду. Хатка залишилась від бабусі. Її матеріальна цінність геть не йде у порівняння з оточуючою природою та тишею, що зцілює краще «Новопаситів». Отож Вітольд і пару подруг – ось всі,хто міг би подати до розшуку у разу мого зникнення. Хоча ні, Вітольд би просто здох від нестачі яблук і «Сексу і міста»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186845
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Наталка Тактреба