Крапля морфію в розширених зіницях
Руйнує сюжети денних снів.
Мої марення в порваних спідницях
Танцюють стриптиз для циклічних днів.
Перечислюю смертельні діагнози неба,
Своїй голові проголошуючи вирок.
Розтин бажань – життєва потреба,
Яка збільшує в душі кількість дірок.
Іржавий тріумф над весною
Мурує на обличчях кислі міни.
Свобода була б цегляною,
Якби самотність мала стіни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186726
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: Fobia