Архип здавна у чарчину заглядати полюбляв
На весіллі у сусіда безвідказно випивав.
Під кінець уже весілля його зовсім розвезло
Став вигукувать протяжно одну частку лише "но"
За столом усі сміялись, жваво розмовляли.
І уваги на Архипа зовсім не звертали.
У розпачі, що два слова, не може зв'язати,
Наче жеребець в конюшні, він почав іржати.
Всі притихли, шепотіли, що в Архіпа "білка"
В думках висновки робили, що творить горілка.
Врешті жінка за столом усім пояснила
Що він просить "на коня", щоб йому налили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186719
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: Віктор Кущина