Я падаю до тебе дрібним дощем
Свідомості.
І я вдихаю всесвіт і аромат
Покірності.
Коли дивлюсь на очі, бачу-
Слізопад.
Якщо тремчу від люті, враз нервовість -
Невпопад.
Так я летіла і лечу вже днів за
Сто.
І всі мої думки в польоті -
Ні про що.
Колись я упаду лицем в твоє лице,
Безболісно.
Зустріну очі тих очей, що
Плакали.
І змушу я тебе очима жити вже
Сухими,
І всесвіт видихати так, щоб аромати
Не зомліли.
Навчив би й ти мене, можливо,
Небуттю.
Та я лечу, не впала ще -
Не хочу.
Адрі К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186674
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: Adriana K.