Ти приручив її і в клітку посадив,
Ти крила дав їй й дозволяв літати.
ЇЇ ти пестив і її любив
І ти навчив її, тобі лиш довіряти.
Навчив підняти голову свою.
І розпустивши крила обіймати,
Навчив із пристрастю казати – Я ЛЮБЛЮ!
І ніжно, ніжно в губи цілувати.
Ти приручив, пригрів і закохав,
Та іскра пристрасті твоя вже догоріла
Про свою пташку в клітці забував.
І крила їй зламав, щоб не летіла
Вона залишилась у клітці в самоті
І голову свою не підіймає
Лиш пише про любов сумні вірші
Й про того, хто її вже не кохає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186628
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: M@gdalena