Чому ти знов не розумієш
Моїх простих, вже звичних слів?
Ти, мов дитина червонієш
і приховать не вмієш гнів.
Але це янгольське обличчя
Забути вже не зможу я!
можливо скажеш ти, що мить ця
була хвилина забуття?
Забути я би не хотіла
Чому для мене є лиш ти.
Звичайно, мить ця пролетіла
І я лишилась в самоті...
Але хіба ти вже забув,
Як ми з тобой кохали, милий?
Душі моєї крик ти чув,
та зрозуміть його не в силах...
Не зрозумів ти і чому
Так сильно я тебе кохала!
Можливо, за твою красу,
а може просто я не знала...
Не знала я, що тебе інша
вночі в обіймах зігріва
Чому ти не сказав раніше?
Дарма так довго зволікав!
А я кохала...Ти це знав...
Й твоїм словам я вірила
Руками ніжно обіймав
Лише тебе хотіла я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185978
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2010
автор: Iryska