Не гнівайся на мене, що пішла.
Що за собою не лишила ані слова,
Бо то душа роздерлася на два,
А я бул́а до того неготова…
Я силоміць тримала в кулаці
Бажання серця кинутись в обійми.
Ах, що творилося в отій руці!...
Тепер таємно сховано, надійно.
Не гнівайся на мене, не кляни.
Вона святе для мене, як причастя…
Як вчора, як сьогодні, - назавжди,
Ледь зблідлою, та блискавкою щастя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185821
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: Марічка9