не зуміли

тобою  жила
тебе  любила
тобою  грілась
тобі  молилась
та  не  зуміли

ми  зберегти  наше  кохання
що  було  з  вечора  до  рання
воно  ж  було  лише  світанням
у  вічність  кануло  бажання
і  відбриніло  вже  звучанням  

на  нотах  наших  голосів
а  двоє  весен  й  двоє  зим  
вже  відійшло  в  житті  оцім
відколи  ми  були  цілим
лиш  погляди  дивні  як  дим

переплітались  в  сяйві  зір  
під  ніжний  дзенькіт  сотень  лір  
як  ми  злітали  з  Карпат-гір  
й  переносились  в  тихий  бір
палали  у  вогні  як  жар  

о  це  ж  було  ще  так  недавно
а  ми  хотіли  бути  ранком  
після  ночей  що  так  неждано
на  крилах  ніс  би  день  жаданий
ми  мрії  зніжили  в  лимані

5  лютого  2006  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185794
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: dzvinka