Я вернувся до вас через років імлу.
Через долі круті водоверти.
Я вернувся до вас! Батьку, я вас люблю!
...Й знову в памяті день вашої смерті.
Що за память така, що з далеких тих літ
Найстрашніше лише закарбила?
Я старався згадати щось краще - у світ
Мене доля-журба поманила.
Я блукав у снігах,де ви були колись,
Шукав відповідь в небі північнім,
Та ваш образ злітав з моїх спогадів ввись -
І здавалося так буде вічно!
Зрозуміти не міг,чо так важко було
Дотягнутись до памяті неба
І лише як звалилось усе, загуло,
Осяйнуло мене - не так треба!
Я хотів до вас йти по дорозі не тій,
Що ви в вічність собі протоптали -
А по другій, яку ви під свистом кнутів,
Під дозором катів будували.
І ступив через рів, що між ними зіяв -
І у сні я побачив вас, тату!
=Синку, де ж ти так довго блукав?=
Спромоглися лише ви сказати.
Ось я поруч із вами! Дорога пряма.
Дай же, Боже, щоб знов не зблудити!
Я вернувся до вас! На Вкраїні - зима,
Та ми мусим до Весни дожити!
22.11.1996р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185692
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: Борода