В моїй кімнаті тишина,
Затихла музика сумна,
Я знов наллю собі в бокал
Червоного вина,
Троянди в вазі піділлю,
Маленьку свічку запалю,
Вже в сотий раз таке роблю,
Та я стерплю...
Для тебе свічка ця мала,
Для тебе квітка розцвіла,
А ти розтанула в пітьмі,
Ти знову не прийшла...
Ти загубилась серед ночі,
Десь серед вулиць, серед площ,
А завтра скажеш мені знов -
Це лише дощ...
Годинник міряє життя
Від небуття до забуття,
Твої слова, мої слова -
Вони лише сміття.
Куди втікати від думок -
Твій кожен подих, кожен крок,
І пам"ять спогадами тисне
На курок...
Зі мною разом при свічі
Розлука в сірому плащі
Смакує з келиха вино,
А за вікном - дощі...
Я знаю, цей сумний пейзаж -
Суддя і кат небесний наш,
Кохання в мареві дощу -
Лише міраж.
Дощ цей не винен -
У темряві за склом
Він гірко плакав за тобою,
Дощ цей повинен
Ховати всі свої образи
За темною водою.
Це лише дощ
Постукав у вікно,
Це лише дощ,
Це - дощ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185663
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Вітролов