Не вiр погодi восени
I настрою не вiр своєму,
Коли лихi насняться сни
I в серцi смуток у твоєму,
А дощ холодний за вiкном
На душу тугу навiває
I вкотре за твоїм столом
Лише мене не вистачає.
Не вiр заздрiсним ворогам,
Базiкам рiзним з шептунами -
Вони розтануть, як туман,
Лиш сонце вигляне над нами!
Не вiр нiкому, лиш менi
I Господу, що є на небi.
Якi б тобi не снились сни -
Я мушу вижити для тебе
Хоча б для того, щоб могла
Ти цю розлуку перенести
I щоб кохання два крила
Могли нас до зiрок пiднести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185640
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Salvador