В ту пору,коли зацвіли абрикоси
і небо укрила земля!
Її відпустила на зустріч до когось
душа не збагненна моя.
Ой,Світе,зустрінь її щиро!
В обіймах своїх бережи!
Я знаю,що завтра можливо!
Що Богом кохана вже ти!
В ту пору,коли зацвіли абрикоси
і небо укрила земля!
Розквітла з весною
і подруга краща моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Любомила