Відкриваю "Кобзар" я і знову
Чую голос Шевченка живий.
Мов струмок ллється рідная мова:
Лиш Тарас так писати умів.
Разом з ним я страждаю і плачу:
З байстрюком Катерина іде,
Ось причинну на березі бачу:
З краю дального милого жде.
Україну згорьовану бачу.
Її серцем Шевченко любив!
Бачив він, як народ всюди плаче,
Як у пана в ярмі гірко жив.
Вірив він, що настане година
І підніметься змучений люд.
Буде вільною мила Вкраїна,
Люди в щасті, в добрі заживуть.
Відкриваю "Кобзар" я і знову
Чую голос Шевченка живий.
Мов струмок ллється рідная мова:
Лиш Шевченко писати так вмів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Радченко