досить…

Я  більше  не  хочу  кохати.
Мені  вже  набридло  страждати
І  усмішки  до  болю  набридло  вдавати.
Дивитись  їй  в  вічі  і  не  обняти...
Щоночі  лягати  й  у  снах  цілувати,
а  ранком  не  всилах  реально  сприймати,
що  ти  не  моя  і  кохаєш  ти  іншого,  а  я...
як  наївне  дитя,все  надіюсь  і  мрію,
що  колись  ти  полюбиш  мене,
хоч  і  сам  розумію,що  обманюю  тільки  себе.

Ти  мов  ангел  без  крил,
ти  мов  сонця  промінчик,
ти  мій  плід  заборонених  мрій.
Хоч  люблю  я  тебе  та  разо́м  
нам  ніколи  не  бути.
А  без  тебе  втрачаю  усе,
що  тримає  мене  на  землі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185435
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2010
автор: ginfix