Так пізно, так невчасно

Дивитись  в  твої  очі,
Чекати  твоїх  слів…
Ми  різні  в  кожнім  кроці!
Як  пізно  зрозуміла…

Як  пізно  стало  ясно,
Що  ми  –  два  полюси…
Так  пізно,  так  невчасно.
Тепер  далеко  ти.

У  усмішці  тонути,
В  присутності  бажань.
В  руках  твоїх  заснути.
Тепер  –  одне  зітхання…

Тепер  мені  не  страшно,
Бо  ми  –  різні  світи.
Так  пізно,  так  невчасно...
Мені  потрібен…  Ти…

16.  04.  2010  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184591
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: dzvinka