Знала, наступом тебе не взяти,
тоді облогою спробувала,
голодом, спрагою, мучила,
думками про себе навроченими,
чекала, як погоди на Мокія,
що ти скажеш:" Я переможений,"
порадуєш мене білим прапором,
а потім мене пораниш,
нишком перейдеш у свій наступ,
хвилинно собі замріялась і не помітила-
в табір мій заслана розвідниця,
стратегія моя розсекречена,
а та підступниця Ніжністю звалася,
Союзниця твоя, знала,
що мала зі мною робити-
поїла мене медами,
зіллям обкурювала,
і я, приспана, у сні говорила,
що не можу тебе втратити,
бо без тебе не зможу жити,
і ти мене легко приборкаєш,
як тільки почнеш любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184379
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2010
автор: Лана Сянська