Розчепляємо атом,
Молекули ділим і ядра.
Хромосоми і гени
В пробірках від люті гудять.
Та нам мало того
Ми готовимо новії кадри,
Щоби Всесвіту тайну
Одвічну умить розгадать.
Ми готовим до вибуху
Клятий андронний колайдер
(Мало вибухів нам,
Що калічать людськії життя)!
Ми не лічимо їх,
Гарячково шукаєм провайдер,
Що приведе нас всіх
До завершення всього, кінця.
Але ж взнаємо Суть,
Возсотворимо Тайну Творіння,
Упізнаємо те,
Що навіки нам знать не дано!
Нащо Біблію вчить,
Нащо чути нам муки сумління -
Коли вибух один
Нам відкриє у Вічність пано!
Може й світ рознесе,
Пошматує, розідре планету
І із світу цьоого
Чорним пилом осядемо в тлі.
Щоб загадкою стать
І забрати з собою секрети
Про утворення Всесвіту
Й Тайну Життя на Землі.
А возстане ТВОРЕЦЬ
І із того небесного пилу
Знову зліпить життя
І розсіє по новій землі
А для нас буде суд,
Про який нам не раз говорили -
Але нас вже не буде,
Лиш душі в космічній імлі.
Із небесних світил,
Наче марево, будем сходити
Через виміри часу
До Господа нових творінь.
Проявлятись в пітьмі,
Шепотіти до них, говорити
І благати в молитвах́
До послуху всіх поколінь.
Будем вчить уже ми
Євангеліє свято читати,
Заповітам Отця
Бути вірними і не грішить
І просить, щоб вони
Не посміли подібно нам стати
І до тайни життя
Щоб без вибуху вже підходить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184291
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2010
автор: Борода