Я очистила ліжко від спогадів
І білизну нову застелила.
Не озвучуй мені своїх здогадів,
Скількох я тут до тебе любила.
Бо сьогодні живу лиш тобою,
Ніби вперше цілують вуста,
Тіло повне такою жагою,
Що, здається, копилась літа.
Я забула і ти не пригадуй
Всіх, з ким був ти і з ким я була,
Й на майбутнє, прошу, не загадуй!
Наша пристрасть – кипляча смола.
Може, завтра в світанку потонеш
І любов розпорошиш як дим,
Не напишеш мені й не подзвониш –
Це властиво юнакам молодим.
Але нині я думать не хочу
Ні про що, окрім того, що є.
Я цілую закохані очі
Й віддаю тобі тіло своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184198
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2010
автор: Театралка