Я вбрід переходжу ріку розлуки,
Бо сумніви й час розмили свідомість.
Душа і серце страждаютьть від муки,
Та розум і тіло звільнились натомість.
Тяжко зробити останній цей крок,
Тяжко загнати в кулак почуття,
Бо над кожним висить сумніву рок
І серце гложе завжди каяття...
Але я перейду цю бурхливу ріку,
Бо час уже змити колишню іржу.
(Всім нам дістається на своїм віку...)
...Так куди ж я від себе, сьогодні, біжу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184067
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2010
автор: Д З В О Н А Р