Любов і ґонор

               [b]ЛЮБОВ  І  ҐОНОР[/b]

Ну  що  ж,  якщо  вже  все  скінчи́лось
Най  бу́де  так,  як  спо́віш  ти.
Ми  вдвох  не  вклонимо  коліна,
Ми  вдвох  загинем  в  самоті.

Нехай  в  вишне́вому  садку́
Закряче  крук,  не  соловейко,
Як  та  розлука  в  моєму́,
Коханням  сповненому  серці.

Що  ж,  яко  вко́їли,  так  ма́єм:
Обоє,  люблячи,  страждаєм,
Долю-жартівку  проклинаєм,
А  ся  вклонятися  не  маєм.

                                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                 [i]11  травня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Згадуй  мене...  Лірика  кохання.  -  К.,  2006.  -  С.13.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184037
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло