[b]ЛЮБОВ І ҐОНОР[/b]
Ну що ж, якщо вже все скінчи́лось
Най бу́де так, як спо́віш ти.
Ми вдвох не вклонимо коліна,
Ми вдвох загинем в самоті.
Нехай в вишне́вому садку́
Закряче крук, не соловейко,
Як та розлука в моєму́,
Коханням сповненому серці.
Що ж, яко вко́їли, так ма́єм:
Обоє, люблячи, страждаєм,
Долю-жартівку проклинаєм,
А ся вклонятися не маєм.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]11 травня 1990 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184037
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло