Пінгвіни не бляді, вони ніколи не плачуть.
Мрія завжди розмовляла з своїм відображенням в дзеркалі, вона була німою. Мрія малювала дощ. У неї була закохана шизофренія, яка ревнувала Мрію до ілюзій. Шиза розбила її дзеркальне відображення, по той бік якого жили пінгвіни, які створювали сновидіння.
Сон перший.
На Південному полюсі живуть пінгвіни. Вони самотні… Бо вміють по-справжньому кохати. Пінгвіни залишають на тілі Мрії відбитки своїх крил, бо Вона – прозорий, концертний рояль. Пінгвіни грають Її підсвідомість на своїх похоронах, а потім Мрія кохається з ними, бо Пінгвіни придумали пристрасть. Вона малює портрети пінгвінів слиною та молоком з грудей.
Сон другий.
На Південному полюсі ніколи не падає дощ, бо пінгвіни не вміють плакати. Мрія – їхня
паперова парасолька, з якої роблять кораблики. Пінгвіни навчили її літати, але щоранку їздять на роботу в таксі, бо в небі стійкий сморід сечі та слини, яку щоночі залишає вітер.
Пінгвіни вкрали небо.
Сон третій.
Пінгвіни п’ють каву і їдять суниці в сметані. Вони придумали бога, щоб жити в раю і не розрізняти пори року. Пінгвіни спалили час, вони також заслуговують на старість, яку щоночі крадуть в Мрії, шукаючи ерогенні зони. Вона перевертає пінгвінів, щоб вони муркотіли. Мрія - причина їхньої ерекції.
Сьогодні Мрія прокинулась уві сні одна. Притиснувши ноги до голих грудей, вона сиділа на пом’ятому білому простирадлі . У її квартирі ніколи не було світла. Вона не закривала вхідні двері з того часу, як загубила ключі… Мрія спостерігала за досконалими, штучними тінями на стіні, які вдавали із себе птахів під час шлюбного сезону.
- прикури мені, - прошепотіла Мрія, витягуючи поламану сигарету.
Одна із тіней зійшла з стіни і прикурила їй цигарку, непомітно перетворюючись у тютюн, що випадає з сигарети. Мрія лежала гола на підлозі і курила. Відкоркувала пляшку дешевого , червоного вина і почала морщини ніс, ковтаючи божевілля. Мрія вдихнула у себе дим, і не видихаючи вийшла у вікно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183675
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2010
автор: Fobia