Борис ПАСТЕРНАК
* * *
О, знав би я, що так буває,
Коли пускався на дебют:
Рядки із кров’ю — убивають,
От підуть горлом і уб’ють.
Від жартів із таким підтекстом
Відмовився б я без чудес.
Початок був таким далеким,
Неначе перший інтерес.
Та старість — Рим, який раз по раз
Взамін манірностей і поз
Не читки вимага з актора,
Але загибелі всерйоз.
Коли рядок диктує серце,
Воно раба на сцену шле
І тут кінчається мистецтво,
І доля почина свій лет.
Переклад з російської aleksgun
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183581
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2010
автор: aleksgun