І знову спека...Літня днина.
І сад в задусі, ніби спить.
Він тихо диха, мов дитина.
У листі промінь шелестить.
Мовчать квітки. Не чути співу.
Весь світ, неначе занімів.
Лише мелодію красиву
Завів десь коник. Жаль, без слів!
А вітер гладив все колосся,
Грудьми на землю припадав.
А я дивилася: здалося,
Що він траві про щось шептав.
Яка краса! Червоні маки!
Вплелися в житні колоски.
І дивовижні стали злаки!
Як захід сонця пелюстки.
У цій красі й душа розквітла.
І мрія пташкою бринить.
В промінні сонячного світла
В країну щастя хай летить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183519
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2010
автор: Н-А-Д-І-Я