А ні сльози, а ні зізнання -
Плакати більше не буду.
Я зрозуміла: життя - це змагання,
Прикрі уроки його не забуду.
Не хочу вертатись в жорстоку реальність,
Де доля, як болю формальність.
Кому потрібна жалюгідна віра,
Коли Зникла до людей довіра?
Зникають посмішки і надії,
А люди, як злі чародії…
А де ж добро, для душі шукати?
Скільки на долю свою нарікати?
Я все зрозуміла тією весною:
Життя – це не лиш милування красою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183448
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: Nana