Із дзвінких світанків,
Із медових ранків,
Із хмарок пливучих,
Із квіток пахучих
Я тобі сорочечку зіткала.
Вишила зірками,
Змійками-струмками,
Пряною травою,
Срібною росою,
І тобі її подарувала.
Щоб від зла людського,
Підлого й низького,
Від очей колючих
І від слів болючих
Вона стала тoбі оберігом,
Стан твій обвивала,
Сонцем зігрівала,
Вітром освіжала,
Душу окриляла
Легким; чистим,
як кохання,
снігом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183416
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: Театралка