КИТАЄЗНАВЕЦЬ
Бравий полковник,
китаєзнавець,
був депутатом
у нашій міськраді.
Він по-китайському шпарив
і навіть
хтів українську
засвоїти, справді.
Та не осилив чомусь,
бідолашний.
Ну і вернувся назад,
до Саранська.
Зрік на прощання:
все буде наше.
Все буде наше!
Себто, китайське.
Ось і тепер
я затявся зухвало:
щось на китайську
поезію тягне.
Книг у перекладах
в мене навалом.
В оригіналі – нема.
Аж досадно.
Телефонує братан
з Красноярська.
Каже, що місто
кишить від китайців.
Скоро, мовляв,
буде друга китайська.
Візьмуть вони нас,
братело, за яйця!
Нам не потрібні
полковники зайшлі.
Повно своїх
підстаршин генеральних.
Знаю: не буде з них
китаєзнавців.
Бо ж носії вони
регіональних…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183352
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2010
автор: aleksgun