А душі людські, як срібнії вази
І в кожної свій резонанс...
Бачу вечірні в тинах перелази
І ніжно пливучий романс...
Знову юність вернулася, знову...
Знову серце тривожно тремтить.
Чую далеку, крізь роки, розмову
І душу наповнює радості мить.
Знову бачу тебе, знову чую...
Знову щоки багрянцем горять.
Знову без тебе тихо сумую...
Знову років мені двадцять п'ять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183282
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2010
автор: Д З В О Н А Р