Примарне щастя, що донині
Тримає душу у руці.
Тоді я був, і ти була, щасливі
І доля усміхалася, тобі й мені.
Боролись ми за щастя, може ні!
Але ж любов то не примара?
Вона була, була між нами
Її примарою зробили, ми самі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2010
автор: Андрій Гагін