Себе польотами без крил втомив.
В свій час, старі, здалися незручними.
Піднявсь до сонця і безжалісно спалив.
Усе надіявся, що розживусь новими.
Та виявилося, що крила - це не атавізм.
Їх дає Господь нам, щоб праведна душа літала.
Всі знаємо! - нідочого простим людям "прометеїзм",
Як не потрібні, Вища Сила їх тому і не давала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183028
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2010
автор: Гурман