Невже це з першої хвилини
було ілюзією снів?
Все закінчилось швидкоплинно.
Невже цього ти так хотів?
Здавалося, це була казка...
У кожен час та всяку мить.
Тепер скажи мені, будь ласка,
навіщо серце так щемить?..
Чому ти дав мені надію?
Кому потрібні ті слова,
що ти заклав мені у віру?
Повірила тобі дарма…
Ці поцілунки… Твої очі…
Мов інший – дивовижний – світ.
Тонути в них я знову хочу.
А в серці залишився слід…
Знаєш? Тебе я відпускаю…
Але скажу тобі одне:
я всеж таки тебе кохаю,
і біль нескоро мій мине…
Та я піду. Я розвернусь.
І, як би серце не молилось,
до тебе я не повернусь…
Тепер навіки все змінилось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182789
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.04.2010
автор: Я все ще та*