хмариться
чи так минає?
а може ну його
мій чай завариться
а нас немає
і вранці розвидниться
і сонце в стриптизах
а ми замальовуємо
власні спогади
і розвішуємо їх
на карнизах
а далі втрачаємось
у значенні кохаємось
і розпилюжуєм
і розпаплюжуєм
і тільки очі
невимовно сумні
прості і пророчі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182635
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Наталка Тактреба