Ніби дощ весняний, довгожданний,
Ніби пролісок перший розцвів,
Так приходить лиш перше кохання,
Несподіване, як заметіль.
Несподіване, як взимку вечір,
Несподіване, як в травні сніг,
Необачне й таке недоречне,
Ніби вічність ступа на поріг.
Ніби річка гірська швидкоплинна
І, як бабине літо крізь дощ.
І святе воно й зовсім не винне,
Й гіркувате буває, як жовч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2010
автор: Радченко