Несподівані, несповідані,
тобою накликані,
сни мої, покотилися
відлигою спогадів,
тих,
що вибрані із минулого,
вирвані звуки раптом пролилися,
громом, тишею, шепотом,
звідки,
не знаю взялися,
і раптом серце напилося
по вінця, вени пульсуючі,
тобою
затромбувалися,
треба кликати досвіток,
щоби очі розплющити,
і більше тебе не бачити
ночами,
як небезпечне позначити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182516
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Лана Сянська