А в оту ніч я б захотіла бути ранком...
Тим ранком раннім, надзвичайним,
Коли ще яскравіючим серпанком,
У пізній вечір сяяв сріблом тайним.
А потім зорі заблищали невгамовно,
І не дозволили ночам зникати,
І стане темно, так свідомо безумовно,
Як ніби кликала в вечерю мати...
А ти вдихатимеш мене, коли я видихаю...
А ти штовхатимеш мене, коли я наближаюсь,
Адже ти саме той, і саме те що хочу й маю,
Тобою мрію, до твоїх реалій доторкаюсь...
І я б кохала цілу ніч тебе, і без надії, і без сподівання,
Та тільки не збагну як зважити тебе у пізньому коханні...
А я кохатиму, торкатимусь тебе, як у востаннє, до півночі,
І тільки-но твоє напружене єство супрОтив діяти не хоче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182256
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: Оксана Чадаєва