Чомусь нічого в світі не змінилось.
Це небо все ще променями вкрите.
Це сонце ще світити не втомилось.
Лише тобі сьогодні важче жити…
Ти більше не спроможна відчувати.
І щось в тобі на сотні душ розбите,
і їх в одну не зможеш ти зібрати.
Ні склеїти. Ні зшити. Ні зліпити.
Твій подих став нестерпним і болючим.
Твої долоні більше не зігріти.
Твій погляд вже не буде тим, палючим.
Твоя душа бажає полетіти.
Та бути сильною – віднині твоя роль.
Ніхто не в змозі пам’ять твою стерти,
адже лише у тебе є пароль
свідомості, яка не зможе мовчки вмерти.
І вже неясно, як життя сприймати.
Воно сумнівних сенсів набуло.
І роль твою так складно далі грати…
А в світі все лишилось, як було*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182181
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Я все ще та*