Я закохалася так пристрасно і ніжно,
Малювала в уяві наше казкове життя,
Поринала з тобою у майбуття спішно,
Раділа в душі, що знайшла своє кохання.
Мабуть прийшло до мене воно надто пізно,
А мої очі вже, не такі чарівні, як колись,
На серці, болять від зради рубці, так виразно,
У душі пече, з очей, тече потік, гірких сліз.
Та не відпустила ще я, минулого того свого,
Все думаю і згадую його, зрівнюю тебе з ним,
Все більше переймаюся, що ти не з світу мого,
Такий же , заземлений і станеш таким, як він.
Ти знайдеш собі іншу, зрадиш і покинеш мене,
Залишиш у пустці почуттів, наодинці зі світом
І більш не розкриється моє серце, через тебе,
Я знищу в душі їх і стану боротися зі злом твоїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182178
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Макієвська Наталія Є.