Її сльози, як стрази Сваровскі,
Блищали гламурністю на щоках
ЇЇ обличчя,
що схоже з лялькою Барбі.
А він хотів справжніх,
Нема...
Пластикова душа -
Не плаче і не болить,
Очі
у неї зелені, вона вчора
змінила лінзи, були сірі,
Слова
її про кохання
Просто "прікольні",
а до неї погляди липнуть,
як мухи до меду,
Гарна,
лялька в високих ботфордах,
дівчина-мрія, у неї
мрії про Фйорди і Бентлі,
і нічого її не бентежить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182156
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Лана Сянська